Водночас статистика говорить про мінімальну кількість завершених судових справ.
5 015 українських приватних компаній згадані в судовому реєстрі як фігуранти кримінальних справ. Відповідну статистику за рік публікує Опендатабот.
“Серед них шість компаній фігурували в справах про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та чотири — в справах про колабораційну діяльність… Загалом рекордні 43 тисячі документів із відповідними згадками бізнесу зафіксовано минулоріч,” – зазначають аналітики.
Цього року майже 3 тисячі компаній стали фігурантами кримінальних справ. Разом з тим, 80% кримінальних справ проти бізнесу не мають вироків або справи не передаються до суду. “Компанії отримують паперові листи від прокуратури щодо закриття справ, але не можуть використати ці документи для підтвердження своєї репутації через його паперовий формат, чинність якого складно підтвердити,” – зазначають експерти.
Чому наявність навіть неіснуючої кримінальної відповідальності – це проблема для бізнесу? Якщо бізнес потрапляє до реєстру, де фіксуються дані про притягнення до кримінальної відповідальності. “Бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи, у подальшому має проблеми із фінмоніторингом та комплаєнсом. Навіть якщо справу було закрито, згадки у судовому реєстрі про те, що компанія фігурувала у кримінальній справі, залишаються назавжди,” – коментують ситуацію в Опендатабот.
Ці дані, за твердженням експертів, неможливо за чинним законодавством вилучити або спростувати.
Як повідомлялось раніше, у новому законодавстві з регулювання роботи Бюро економічної безпеки, що і є найважливішим правоохоронним органом, що може притягнути до відповідальності бізнес, має бути визначальним під час ухвалення ключових кадрових рішень голос незалежних експертів-міжнародників. Також обов’язковою є переатестація співробітників БЕБ.
Джерело: zn.ua