У червні петиція про перегляд Національної стратегії доходів зібрала потрібну кількість голосів і має бути переглянута урядом, а згодом доопрацьована з залученням бізнесу, громадськості, експертів. Чому цей перегляд такий важливий?
Стратегія має запровадити новий формат взаємодії контролюючих органів та бізнесу. Зараз він будується на принципі презумпції вини, тобто у стосунках з державою підприємець апріорі є підозрюваним у вчинення злочину.
Натомість доволі часто сама держава, контролюючі органи є джерелом проблем бізнесу, корупції та зловживань, про що свідчать недавні обшуки у підрозділах внутрішньої безпеки Державної митної служби України, які по факту, замість протидії корупції на митниці стали її безпосередніми ініціаторами. Про зловживання у податковій службі свідчать дослідження Національного агентства з питань запобігання корупції (блокування податкових накладних) та Ради бізнес омбудсмена (проведення податкових перевірок).
Тому відновлення довіри бізнесу до податкової та митної служб є надзвичайно важливою стратегічною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року, і лише після її досягнення суспільство може погодитись на збільшення повноважень цих двох контролюючих органів.
Яким чином уряд планує відновити довіру?
Відновлення довіри до податкової служби уряд планував здійснити шляхом усунення корупційних ризиків, виконання Антикорупційної програми Державної податкової служби (ДПС) та запровадження регулярної оцінки якості надання послуг, які надаються податковою службою. Відновлення довіри до Державної митної служби — шляхом зниження корупційних ризиків, надання повноважень на оперативно-розшукову діяльність підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби, проведення атестації посадових осіб, перевірку їх на доброчесність за допомогою поліграфу, проведення експерименту із використання натільних відеокамер.
Щодо усунення корупційних ризиків, то ці заходи передбачені у Державній антикорупційній програмі на 2023−2025 роки. На сайті Національного агентства з питань запобігання корупції можна ознайомитись із поточним станом виконання запланованих заходів по кожному виконавцю. Всього станом на 30.06.2024 року підлягало виконанню 559 заходів, з них виконано 202, або 36%, виконано частково — 89 або 16%.
Як податкова оцінює довіру бізнесу?
Опитування бізнесу — тема не нова, і періодично проводиться податковою службою. Відповідними наказами ДПС затверджено порядок проведення щорічних опитувань щодо задоволеності бізнесу рівнем обслуговування та корупційних ризиків.
Останнє щорічне опитування було проведено ДПС наприкінці 2023 року, за результатами якого було встановлено:
- дві третини респондентів довіряють тому, як податкова служба виконує свої обов’язки;
- електронним кабінетом користуються 3 із 5 ФОП та 3 із 4 юридичних осіб;
- 21% опитаних нарікають на роботу інформаційних ресурсів та електронних сервісів.
Однак опитування бізнесу проводять й інші незалежні організації, результати яких дещо різняться з тими, які оприлюднюють державні органи. Так, за результатами опитування, яке було проведено Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій навесні 2024 року, лише 26% респондентів вважають, що податкова служба працює ефективно. Рада бізнес омбудсмена у своєму дослідженні щодо ефективності податкових перевірок, зафіксувала довіру до регіональних підрозділів податкової служби на рівні 13%.
За результатами цих опитувань можна зробити висновок, що рівень довіри до контролюючих органів може сильно змінюватись у залежності від методології опитування, «правильно» сформульованих запитань та його ініціаторів.
Що радить світовий досвід?
Повернемось до незалежної оцінки процесу адміністрування податків TADAT (the Tax Administration Diagnostic Assessment Tool), яка була проведена в Україні за методологією МВФ та Світового банку у лютому 2018 року. Інформація про неї розміщена на урядовому сайті.
За результатами цієї оцінки TADAT була розроблена Концепція реформи Державної фіскальної служби України та План дій з реформи податкової та митниці, який був затверджений урядом у 2019 році, і у цьому плані був передбачений окремий розділ «Розвиток персоналу, реформи для забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи», який зокрема передбачав наступні заходи:
- встановлення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, з урахуванням показників ефективності, встановлених Мінфіном, та запровадження системи моніторингу їх виконання;
- розроблення та запровадження комплексної системи заходів мотивації та заохочення до доброчесного та ініціативного виконання обов’язків;
- забезпечення комплексного оцінювання використання робочого часу, результатів службової діяльності;
- визначення чітких прав, обов’язків та відповідальності працівників контролюючого органу, у тому числі за шкоду, заподіяну неправомірними діями таких працівників платникам податків;
- координація та спрямування підрозділів внутрішньої безпеки податкової та митної служб Мінфіном;
- запровадження автоматизованих аналітичних платформ, що проводять збір інформації, її аналіз, виявлення корупційних ризиків;
- постійне оновлення та розміщення у відкритому доступі інформації про результати роботи підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції (включаючи інформацію про наслідки вчинення корупційних діянь).
Практично жодна з цих рекомендацій за п’ять років так і не була виконана, хоча реалізація лише одного заходу, щодо підпорядкування підрозділів внутрішньої безпеки митниці та податкової у Міністерстві фінансів України унеможливила б симбіоз корупціонерів та тих хто з ними має боротись.
Не знайшли ці заходи свого відображення і у Національній стратегії доходів до 2030 року, хоча багато негативних для бізнесу її положень, подаються її розробниками саме як рекомендації міжнародних експертів.
З огляду на приведені факти можна зробити логічні висновки:
- Самі по собі опитування довіри бізнесу до влади не підвищать, — мають бути реальні дії та реформи;
- Рецепт боротьби з корупцією давно віднайшли, але він ігнорується владою, на заміну пропонуються косметичні заходи та програми, які не зачіпають інтереси корупціонерів та не впливають на їх діяльність;
- Національна стратегія доходів потребує переосмислення та суттєвого доопрацювання з урахуванням світового досвіду для відновлення довіри до контролюючих органів.
Сподіваємось, що доопрацювання Національної стратегії доходів відбудеться у професійній дискусії за участі фахівців уряду, які відповідають за економічне зростання, підтримку малого та мікробізнесу, створення робочих місць та зайнятість населення, демографію та соціальний захист, відновлення та відбудову України, оскільки кожний з цих напрямів державних політик відчуває на собі негативні наслідки складного і обтяжливого податкового законодавства в Україні.
І наостанок. У червні, за підтримки Світового банку, завершилось опитування бізнесу з питань податкового адміністрування в Україні. За інформацією Світового банку, це опитування не про довіру, а про вартість та складність адміністрування податків. Тому, хотілось би щоб за результатами цього опитування Міністерство фінансів України внесло пропозиції щодо зменшення витрат бізнесу та держави на адміністрування податків, створення інвестиційно привабливого бізнес-середовища в Україні, усунення вже ідентифікованих корупційних ризиків в адмініструванні податків, відміни презумпції вини та збільшення податкових надходжень, не за рахунок підвищення податків, а за рахунок економічного зростання та підвищення ефективності роботи податкової та митної служб.
Джерело: biz.nv.ua