Найімовірніший варіант — помірне зростання вартості електроенергії з літа і остаточне приведення тарифів до ринкового рівня вже після перемоги.
Як пояснив голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський, “після ворожих обстрілів енергетичних об’єктів для відновлення живлення споживачів використовувалися тимчасові схеми подачі електроенергії. А для забезпечення проходження нового опалювального сезону такі схеми неможливі”.
Аби власними силами профінансувати бодай частину робіт, уряд і хоче підвищити тариф. Уже зрозуміло, що про радикальну зміну показників поки що не йтиметься. Але й незначне підвищення для багатьох домогосподарств стане доволі відчутним ударом. “Будь-які зміни тарифів в піки зростання – це важкі та вимушені рішення. Наразі уряд і НКРЕКП опрацьовують питання, щоб зрозуміти, наскільки потрібно збільшувати тариф. Але все одно доведеться таке рішення ухвалити, інакше енергетика не зможе не те що відновитися, а й підготуватися до наступної зими, яка може бути набагато складнішою, ніж попередня”, – застеріг в ефірі загальнонаціонального телемарафону “Єдині новини” заступник міністра енергетики Фарід Сафаров.
“Якщо зміна тарифів буде, то, переконаний, люди з низькими доходами її практично не відчують. У тому числі й коштом субсидій, і завдяки заходам з енергоефективності”, – каже голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.
На його переконання, система субсидій повинна бути простою і зрозумілою, при цьому максимально диджиталізованою, аби люди які потребують підтримки могли отримати допомогу без бюрократичних процедур.
Наразі обговорюють доволі помірковане зростання тарифів. Йдеться про два варіанти:
- підвищення тарифів до 2,4 грн та 2,8 грн за 1 кВт-год (замість нинішніх 1,44 грн/
кВт-год при споживанні до 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн/кВт-год — при
перевищенні цього ліміту)
- підвищення тарифів до 2 та 2,4 грн за кВт-год відповідно.
Тоді як ціна електрики для комерційних споживачів, з урахуванням вартості ресурсу перевищує 6 гривень за кВт-год. За висновками експертів, Україні вже незабаром доведеться компенсувати нестачу власної генерації за рахунок імпорту. А це — ще вищі цифри (біржова ціна на електроенергію у Східній Європі перевищує 180 євро за МВт, що в перерахунку — понад 7,2 гривень за кВт.год) та більші витрати бюджету для компенсації різниці в тарифах.
За цих умов навіть незначне підвищення тарифів для домогосподарств і некомерційних непобутових споживачів дозволить принаймні уповільнити накопичення нового боргу (мова про мільярди гривень щомісяця). За розрахунками Міненерго, поріг нульової рентабельності роботи згаданих суб’єктів господарювання – 2,88 гривень за кВт-год. Окремо доведеться шукати ще щонайменше 10 мільярдів гривень для відновлення зруйнованої енергоструктури для нормального проходження нового опалювального сезону.
За підрахунками експертів, якщо змінити підхід і максимально наблизити понаднормовий тариф до ринкового рівня, щорічні витрати держави на механізм ПСО можна зменшити зі 140 мільярдів до 40 мільярдів гривень.
Зрозуміло, що навіть відносно м’який варіант підвищення тарифів для багатьох українців стане ударом.
Головне ж завдання — не просто максимально зібрати з людей гроші, впровадивши непомірний «податок» на енергоспоживання й піднявши тариф вище за ринковий рівень, а проінвестувати енергосистему, відновити її, можливо, навіть десь перебудувати, щоб сформувати запас міцності до наступної зими, – прокоментував Герус.
Словом, поки що так зване “тарифне питання” залишається невирішеним. Сподіватимемося, щойно влада остаточно визначиться із цифрами та термінами, вона про всі ці нюанси нас із вами поінформує. А поки що — передчасно не панікуймо.
Джерело: Укрінформ