Фахівці аналітичних центрів спільно з CASE-Україна за підтримки ІСАР Єднання провели детальний аналіз положень Національної стратегії доходів до 2030 року та визначили її ключові недоліки.
Наприкінці 2023 року уряд схвалив Національну стратегію доходів до 2030 року, яка наблизила Україну до отримання чергового траншу МВФ. Схвалена стратегія є рамковим документом, який містить як позитивні заходи з удосконалення адміністрування податків, так і негативні для бізнесу новації.
Контролюючі органи та корупційні ризики
Однією з ключових цілей стратегії визначено зміцнення доброчесності та відновлення довіри бізнесу до контролюючих органів. Заходами щодо підвищення прозорості роботи контролюючих органів та антикорупційними положеннями пронизаний практично весь текст цього документу.
Щоб оцінити щирість намірів уряду, пропоную нагадати дослідження Національно агентства з питань запобігання корупції про реєстрацію податкових накладних, де було ідентифіковано значну кількість корупційних ризиків: «ручний режим» роботи, безпідставне блокування, відмова у погодженні таблиць даних, невиконання рішень судів та інші. На жаль, в урядовій стратегії ми не знаходимо жодних з рекомендацій цього дослідження, а навіть навпаки, бачимо ще більше розширення дискреційних повноважень та намагання їх закріпити у Податковому Кодексі України. Наразі, вони визначені постановою Кабінету Міністрів України.
Про масштаб корупційного тиску на бізнес можуть свідчити наступні цифри (за березень 2024 року): 23.6 тис. компаніям було зупинено реєстрацію ПН на суму ПДВ 4 млрд грн, більше 30 тис. компаній внесено до списку ризикових, 20 тис. оскаржень рішень ДПС, з яких 18 тис., або 90% задоволено (блокування були безпідставними). Фактично, протягом одного місяця, кожний п’ятий платник ПДВ відчув на собі «довіру» з боку податкової служби. З урахуванням кумулятивного ефекту, за підсумками року, це буде кожний другий економічно активний бізнес.
Таке обтяжливе адміністрування ПДВ призводить до значних витрат бізнесу, необхідності найму додаткового персоналу для ведення податкового обліку, оплати послуг юристів та адвокатів, участі у судових процесах. Так, бізнес намагається оптимізувати свої витрати, щоб бути конкурентним, шукає законні й неформальні шляхи вирішення проблем, які (зумисно) створює податкова служба у «ручному режимі» начебто електронного адміністрування. Підтвердженням цього є низка кримінальних справ, які були порушені правоохоронними органами через зловживання у роботі працівників регіональних комісій у Харківській, Кіровоградській, Черкаській областях та м.Києві.
Зважаючи на проблеми з адмініструванням ПДВ, січневим Указом Президента 21/2024 було доручено уряду «невідкладно провести аудит системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних», однак наразі результати цього аудиту не оприлюднено та не відомо чи було його проведено.
Що робити з блокуванням ПН, та як повернути презумпцію невинуватості платникам?
У підсумку маємо тривале ігнорування Мінфіном проблем бізнесу, відсутність будь-яких конкретних заходів у Національній стратегії доходів щодо усунення корупційних ризиків адміністрування ПДВ, невиконання рішень судів, підвищення відповідальності посадових осіб контролюючих органів за прийняття неправомірних рішень та нанесення збитків бізнесу.
Чи може за таких умов з’явитися довіра бізнесу до контролюючих органів?
Чи є в інших країнах ЄС колегіальний принцип прийняття рішень податківцями?
Чи є можливим не виконати рішення суду? Точно ні.
Аналітичні центри неодноразово звертались до Державної податкової служби України з пропозицією щомісячно публікувати дані про стан виконання рішень судів, показників роботи СМКОР у регіональному розрізі – однак ці заклики залишилось поза увагою.
Необхідно терміново змінити ідеологію системи адміністрування ПДВ, повернути платникам податків презумпцію невинуватості, запровадивши обмеження по часу на зупинку реєстрації ПН за прикладом діючого законодавчого механізму в сфері боротьби з відмиванням брудних коштів.
Саме тому схвалена Національна стратегія доходів потребує перегляду та доопрацювання, саме в частині реагування на складнощі та корупційні ризики в адмініструванні податків. І цей процес має відбуватись не за зачиненими дверима Міністерства фінансів України, а в широкій дискусії з бізнесом, народними депутатами та аналітичними центрами. На підтвердження цього вже є відповідна петиція на сайті уряду про перегляд Національної стратегії доходів.
Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції аналітичних центрів та ближчим часом переглянуть корупційний механізм блокування податкових накладних.
Джерело: biz.nv.ua